Антологія альтернативного коміксу. Книжка розміром з долоню. 22 різних автори. Всі, крім одного, з Японії. Ну і тому вона гортається як манга (у зворотний для нас спосіб). Найстарший автор народився 1965 року, наймолодший 1992.
Це майже як антологія поезії, штука дуже на любителя. Я він. Читав по коміксу за раз, стараючись подовше розтягнути, поглибше увібрати. Бо комікси дуже різні. Є сюжетні (кілька) і зовсім абстрактні (теж кілька), інші десь між екстремумами, багато залишається неясно. Сторітелінг програє атмосферності. Чи не програє?

Чи буду я це перечитувати? Звичайно! Хай тільки відлежиться. Адже це заодно антологія різних способів і прийомів графічних висловлювань.
Дивуватися, думати і сперечатися.

Я писав, що Щасливчик Люк — це персонаж із дитинства (тільки тоді ці комікси були якоюсь незрозумілою (підозрюю, німецькою) мовою)? Ну от. Нічого не змінилось.

Що веселить додатково — серед стандартних персонажів дикого заходу є газетярі. А у них в офісі набірна каса, над якою хтось порядкує…
«Так, терміново міняємо першу шпальту!»
«Але ж я працював над нею три дні, а випуск завтра…»

Сама ідея виглядає дуже звабливою. Але переглядати/прогортувати комікс туди-сюди значно цікавіше, ніж «читати», бо історя та сама, а різниця між стилістиками часом геть губиться.

Це треба було зробити — минуло безліч днів і давно забулася читана і перечитувана книжка — прочитати «Алісу» тією мовою, якою її було написано.

Я змалку звик до російського переспіву Бориса Заходера (і досі ця книжка мені видається чудовим зразком організації подвійного коментування — спочатку, звісно, я все це пропускав, а потім, натомість, пожадливо шукав кожну нову примітку). Але, як виявилося, це геть не важливо.

З часом деталі забулися, самозамінившись компендіумом «Аліси», ужитковою міфологією і образами. Як «Гамлет» можна редукувати до екзистенційного запитання, так і Країну Див — до кролика.

Тому я прочитав багато нового!
Купа епізодів виринули з цілковитого забуття, викликавши подив.
І вся конструкція в цілому, що опиралася, крім доби і широкого контекстуального тла, на конкретних адресатів і попередні експромти автора.

Переконаний, що читав не востаннє.

Перша поява Братерства лихих мутантів. Магнето, попередня поява якого була із розряду «ось черговий фрік, якого провчать костюмовані тінейджери», в цьому випуску вже наймогутніший лиходій, лідер Братерства.
До якого зараз належать, серед інших, Жаба (не такий милий, як у кіно), і Ртуть.
Ртуть із командою лиходіїв лише для того, аби приглянути за сестрою…
Так чи інакше, висока оцінка цьому коміксові, як казали вчителі в школі — авансом. За світотворчість.

астероїд М на орбіті, Жаба на спортивних змаганнях, профессор із цигаркою на передостанньому кадрі. всі весь час стрибають, крутяться, і показують усі свої прийомчики.

Ксав'є-люлькар.