Швидкокнижка, 30% якої коріниться в змісті.
Це справді 100 питань, які можна проглядати в процесі роботи над текстом - відповіді лаконічні, з рівно витриманою інтонацією. Без панібратства і всезнайства, з посиланнями на джерела.
Книжка, в якій редактор став автор, тож можна піддивитися, як вони думають.
Більше підходить до роботи з нехудожніми текстами. До художніх ці питання теж можна ставити, якщо знаходити свої відповіді.

Окремий момент - міцна опора на правила мови. Російської. (вразився, наскільки можна забути «правильні» деталі мови, яку вивчав)
Відповідно, було би круто почитати не переклад цієї, а оригінальну книжку, яка би змусила мене почитати підручник укрмови.

Відсилка до актуальних політичних реалій, сподіваюсь, скоро втратить свою актуальність (і зникне з наступних редакцій).

В авторі я не сумнівався і не розчарувався, думаю, якщо не до тексту, то до змісту ще повернусь.