В другому випуску історія починає обростати м'ясом, хоча ще залишається враження «довгого прологу». Ну але остання сторінка означує різкий поворот сюжету. Побачимо, як воно буде.
Сильна сторона малюнку — це фігури і ракурси. Може всі вони трохи астенічні, зате досить анатомічні, а дивитись на добре намальовану тілобудову завжди приємно.

Що маємо — мікс із утрованої радянської стилістики (колір, автомобілі, партстиль (напр., патріотична мозаїка в туалеті)), соціального розшарування на сучасний лад (телебачення в першому випуску, елітний стрип-клуб для партійної еліти в другому), людиноподібних тварин (привіт, Блексед) і імені 1984 прописом на бланку. Так, протагоніста звуть Сто дев'яносто вісім Четвертий. Але зліплено докупи все це майстерно.

Великий плюс — це нова історія. Яка має продовження, але ще не має завершення. Ongoing. І це не переклад.